Осінь у шкільному саду

Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в шкільному саду радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій.
Наш шкільний сад, ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі дні жовтня закінчаться і він ось-ось умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне все навкруги своїм холодом. Дні стануть короткими, небо буде похмурим, а дерева скинуть з себе останнє листя. Затихне садочок без пташок, які повернуться до нього тільки навесні.
Де ж ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось.
Але сад не почуває себе самотнім. Школярі приходять сюди на відпочинок, блукають між деревами, засипаними листям, дихають свіжим осіннім повітрям, ховаються одне від одного, збирають листя. Гарно в саду восени, коли попрощався він з літом і прислухається до кроків зими.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.